«У ті часи всюди був морок.
Здавалося, що й на небесах і
на землі всі ворота співчуття
закрилися. Вбивця вбивав і єв-
реї помирали, а зовнішній світ
або був співучасником або за-
лишався осторонь. Лише у не-
багатьох вистачило мужності
не залишатися байдужими. Ці
небагато чоловіки і жінки були
уразливими, наляканими, без-
порадними - що відрізняло їх
від своїх співгромадян? Чому
їх було так мало? Пам’ятайте:
найбільше жертву ранить не
жорстоке гнобителя, а безче-
стя спостерігача ... Не дайте,
нарешті, забути, що завжди на-
ступає момент вибору... І тому
ми повинні знати про цих хоро-
ших людей, що допомагали єв-
реям під час Катастрофи. Ми
повинні вчитися у них і пам’я-
тати їх з вдячністю і надією».
Елі Візель,
лауреат Нобелівської премії

Завантажити "УКРАЇНСЬКІ ПРАВЕДНИКИ"