Християнсько-демократична партія України офіційно зареєстрована в 1993 році. Організувала партію група однодумців, до котрої ввійшли Віталій Журавський (Київ), Михайло Гутор (Тернопіль), Роман Гурмак (Івано-Франківськ). ХДПУ виникла без передісторії, хоча грунт для її діяльності був сприятливий. ”В історії християнсько-демократичного руху світу були випадки, коли християнсько-демократичними партіями називали себе трохи чи не крайньо ліві (Польща), чи крайньо праві (Австрія), ХДПУ є класичною правоцентристською партією” 1).
Окрім того, ХДПУ входить в якості спостерігача до Європейського Демократичного Союзу, та є членом Християнсько-Демократичного Інтернаціоналу. Завдяки своїй міжнародній діяльності партія встановила тісні стосунки з багатьма християнсько-демократичними, консервативними партіями Європи і Америки, зокрема з Консервативною партією Великобританії, ХДС Німеччини, Республіканською партією США, ОПР ( голістами) Франції й т. ін. Представники ХДПУ запрошуються на чисельні міжнародні конференції, семінари, конгреси та з’їзди партій. Така міжнародна активність християнських демократів зумовлена наявністю серед членства партії великого відсотку професійних політиків. ХДПУ від початку відрізнялася високим інтелектуальним рівнем.
Під час створення ХДПУ відразу стала в опозицію до уряду Л.Кравчука, "який не провів реформування управлінського апарату, не розпочав реформи в економіці, втрутився у справи церкви” 2).
Зберегаючи свою опозіційність протягом всього перебування Л.Кравчука на посту Президента України, християнські демократи не підтримали його на виборах, однак новий президент Л.Кучма не задовольняв ХДПУ.Тому партія продовжує існувати в конструктивній опозиції до Президента та Уряду України.
На минулі вибори ХДПУ прийшла не підготована, не існувало єдиного виборчого штабу, не вистачало коштів та ресурсів. Тому на виборах в парламент та місцеві органи влади 1994 р., ХДПУ провела трьох депутатів у ВР України ( В.Шишкін, В.Костицький, С.Чейпеш).
Виборча кампанія велася мляво і без відповідної підготовки. До того ж ХДПУ не увійшла до виборчого блоку "Україна" через присутність в ньому УНА-УНСО, і здебільшого конкурувала з кандидатами в депутати від ідеологічно споріднених з нею організацій. Це викликало низьку підтримку молодої партії з боку націонал-демократично орієнтованого електорату.
Щоб не ізолювати себе від інших політичних партій, ХДПУ увійшла в блок з ПДВУ та НРУ. На підставі цього блоку, християнські демократи оголосили про утворення тіньового кабінету, розробка антикризової програми якого мала відбутися за 10-12 місяців.
Фактично зазнавши поразки на перших виборах, ХДПУ проаналізувала помилки та свій попередній досвід і зробила відповідні висновки.
Одразу після оголошення результатів виборів, християнські демократи розпочали інтенсивну роботу по рекламуванню своєї партії. Навколо ХДПУ було зібрано провідних юристів (Асоціація правників України), які за короткий час, провівши "мозкову атаку”, розробили низку законопроектів та проект нової Конституції України, зокрема Закон про політичні партії, Закон про вибори до Національних Зборів України, Закон про свободу совісті та релігійні організації, Закон про соціальний захист дітей.
"У проекті нової Конституції України, запропонованої ХДПУ, зроблено спробу визначити межі необхідного "втручання", регулювального впливу держави і її структур на життєдіяльність громадянського суспільства в політичній та інших сферах. Подібне "втручання" може мати місце в рамках і на підставі закону і, головне, спрямоване в кінцевому підсумку на нормальне функціонування самого ж громадянського суспільства та забезпечення прав і свобод людини” 3).
"Роздержавлення” суспільства, за проектом Конституції України ХДПУ, передбачається через закріплення багатопартійності, приватизації державних і комунальних підприємств на основі приватної власності, невтручання держави та її структур у безпосередню господарську діяльність підприємств і повне відокремлення церкви від держави.
У проекті Закону про вибори до Національних Зборів України, підготовленому ХДПУ, використаний принцип змішаної виборчої системи. За законопроектом половина складу нижньої палати Національних Зборів України - Палати делегатів - має обиратися на основі мажоритарної виборчої системи по одномандатних виборчих округах, а інша половина палати - за пропорційною системою по єдиному загальноукраїнському багатомандатному виборчому округу, за партійними списками кандидатів у депутати, складеному політичними партіями або їх об’єднаннями. Це дасть змогу мати в Україні політично структурований парламент з організованою в коаліцію більшістю та конструктивною опозицією, тобто законодавчий орган, здатний ефективно працювати.
У блоці з проектом нової Конституції України та новим Законом про вибори ХДПУ розробила і Закон про політичні партії. "Розробляючи цей законопроект ХДПУ виходила з того, що політичні партії можуть стати не лише головним суб’єктом виборчої системи, але й головним лицем нової політичної системи” 4).
Прийняття окремо Закону про політичні партії, безсумнівно, буде стимулювати процес зміцнення партій як в організаційному, так і в матеріально-фінансовому плані. Законопроект передбачає регламентацію принципів побудови та діяльності партії, створення регіональних організацій, формування керівних органів. Окрім того закон передбачає фінансову підтримку політичних партій з боку держави, звільнення від податків та зборів.
Теоретичною основою ХДПУ є християнська філософія. Демократію ми розуміємо в світлі християнського вчення, а християнство - в його демократичному виявленні. Основою ідеологічної доктрини партії та найголовнішим принципом її формування є визнання членами ХДПУ християнського світосприйняття як форми самоусвідомлення та сомовираження особи, всебічне сприяння поширенню віровчення і традицій християнства на засадах ейкуменізму. Християнський світогляд передбачає дотримання трьох фундаментальних принципів: свободи, справедливості і солідарності 5).
В економічній сфері ХДПУ виступає за соціальну ринкову економіку як найефективніший метод господарювання та її багатоукладність. Також, визначається реформування податкової системи, негайне роздержавлення, демонополізація і приватизація економіки. "За державою має бути забезпечена власність тільки на такі засоби виробництва і сфери діяльності, які мають загальнонаціональне значення, удержавлення яких виправдане світовим досвідом” 6).
Соціальна ринкова система найвищою мірою відповідає принципам християнської моралі, тому що в центр економічного життя ставить людину. Суспільний лад соціальної ринкової системи спрямований на вивільнення виробничого потенціалу і досягнення соціальної справедливості на базі високого ступеню економічної свободи і відповідальності індивідів перед суспільством і суспільства перед індивідом” 7).
Окрім того, ХДПУ виступає за досконале екологічне законодавство, що дало їй змогу об’єднатися на довиборах 1995 року з Партією зелених України.
Якщо проаналізувати соціальну філософію ХДПУ, то виявиться недостатність грунтовної теоретичної основи ідеології християнської демократії в Україні. Однак ця проблема не є специфічною для партії. Подібна ситуація існує і в інших партіях по всьому політичному спектру. Відсутність теоретичних розробок ідеології стосується переважної більшості політичних партій.
ХДПУ визхначає себе як партію правоцентриського спрямування, орієнтовану на Світову Християнську Демократію, що грунтується на принципах, сформульованих в книзі Р.Кальдери "Специфіка Християнської демократії”:
- захист соціальних груп;
- солідарність;
- демократизм;
- неконфесійність;
- демократичний націоналізм 8).
Соціально орієнтована ринкова економіка, солідаризм, плюралістична демократія, конфесійна незаангажованість, демократичний націоналізм, власне, це і є головними тезами політичної програми ХДПУ.
Напередодні виборів 10 грудня 1995 року ХДПУ організувала передвиборчий блок "ХДПУ плюс ПЗУ”, об’єднавши навколо себе чимало видатних науковців, бізнесменів, журналістів, професійних політиків, зокрема до запропонованого ХДПУ-ПЗУ списку увішли продюсер телекомпанії СІТ-30 В.Табачук, керівник редакції інформації головної редакції радіомовлення на Київ А.Тарасенко, ректор Українсько-Фінського інстітуту менеджменту і бізнесу І.Тимошенко та ін. На підтримку цього блоку виступили деякі християнські організації, такі як Адвентисти Сьомого Дня, з якими ХДПУ уклала домовленість, Євангельські християни-баптисти та Християни віри євангельської, з якими ХДПУ має добрі стосунки.
Керівництво ХДПУ обирається терміном на чотири роки - Голова, Головна Рада, Голова Виконавчого комітету. Голова Обирається лише З’їздом. Структура ХДПУ складається з первинних (міських, районних, обласних) організацій. Голова партії - Віталій Журавський.
Окрім ХДПУ в України існує ще декілька організацій, що оголосили себе послідовниками Християнської демократії. Це Християнсько-Демократичний Союз, який складається з бізнесменів, науковців та інтелектуальної еліти Сходу України. В Донецькій області ХДС нараховує 100 осіб 9).
ХДС маловпливова організація, однак останнім часом виявляє неабияку активність, особливо в міжнародній політиці. Лідери ХДС запрошувалися неоднаразово на засідання Х/Д Інтернаціоналу.
Іншою структурою, що проголосила себе християнсько-демократичною організацією є політична партія "Південноукраїнський Християнсько-демократичний Союз”. ПХДС орієнтується передусім на бізнесові кола Півдня України і є виразником їх інтересів. Організація не має великого впливу навіть в регіоні, проте має тісні стосунки з Х/Д організаціями Західної Європи.