ВІДТВОРЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ЛУКЯНІВСЬКОГО ЄВРЕЙСЬКОГО КЛАДОВИЩА
"Лише той, хто пам'ятає своє минуле, має майбутнє".
Ангела Меркель, Федеральний канцлер Німеччини.
Культура народу – це надбання поколінь, що не може існувати без досвіду минулого. Вона базується на колективному досвіді народу, людства, його знаннях, уміннях, традиціях. Людині властиво зберігати в пам'яті минуле і передавати наступним поколінням. Тут відбувається глибокий і безпосередній духовний контакт людини з історією.
І кров приливає до шкіри,
І кучері мої вилися ...
Я теж була, перехожий!
Перехожий, зупинись! Марина Цвітаєва
Посольством Федеративної Республіки Німеччини в Україні (за дорученням Міністерства закордонних справ ФРН) спільно з Інститутом ім. Гете (Німеччина), в термін з 27 листопада по 03 грудня була організована інформаційна поїздка в Німеччину з метою ознайомлення з практикою культури пам’яті та створення меморіальних музеїв/музейно-освітніх комплексів у ФРН за програмою «Культура збереження і вшанування пам'яті в Німеччині». Основна ціль, яка переслідувалася при здійсненні поїздки – це «Презентація культури пам’яті для суб’єктів прийняття рішень в контексті української концепції щодо меморіалу "Бабин Яр"».
«У ті часи всюди був морок.
Здавалося, що й на небесах і
на землі всі ворота співчуття
закрилися. Вбивця вбивав і єв-
реї помирали, а зовнішній світ
або був співучасником або за-
лишався осторонь. Лише у не-
багатьох вистачило мужності
не залишатися байдужими. Ці
небагато чоловіки і жінки були
уразливими, наляканими, без-
порадними - що відрізняло їх
від своїх співгромадян? Чому
їх було так мало? Пам’ятайте:
найбільше жертву ранить не
жорстоке гнобителя, а безче-
стя спостерігача ... Не дайте,
нарешті, забути, що завжди на-
ступає момент вибору... І тому
ми повинні знати про цих хоро-
ших людей, що допомагали єв-
реям під час Катастрофи. Ми
повинні вчитися у них і пам’я-
тати їх з вдячністю і надією».
Елі Візель,
лауреат Нобелівської премії
«Наші блаженної пам’яті мудреці встановили довічне правило: “Не засуджуй ближнього, доки сам не побував у його “становищі” (Авот 2:4). Але навіть ми, хто був у цьому “становищі” коли виникає потреба зрозуміти і винести вирок, починаємо спотикатися. Як могло трапитися, що мільйони людей вмирали, що їх знищували у найнеймовірніший і найжорстокіший спосіб, а світ уперто мовчав?».
«Боже ж ти мій, скільки разів мені згадували цей Бабин Яр! І у незліченних партслідчих, з якими звела мене доля, і на бюро райкомів, міськкомів, обкомів. “Розкажіть, що там у вас відбулось у Бабиному яру?!” – А нічого не відбулось. Просто я зробив те, що повинні були зробити ви – райкоми та міськкоми, ЦК у день 25-ліття загибелі ста тисяч, як ви тепер говорите, “радянських громадян”, прийти і сказати те, що замість вас сказав я – буде тут пам‘ятник!»
«У ті часи всюди був морок. Здавалося, що й на небесах і на землі всі ворота співчуття закрилися. Вбивця вбивав і євреї помирали, а зовнішній світ або був співучасником або залишався осторонь. Лише у небагатьох вистачило мужності не залишатися байдужими. Ці небагато чоловіки і жінки були уразливими, наляканими, безпорадними - що відрізняло їх від своїх співгромадян? Чому їх було так мало? Пам'ятайте: найбільше жертву ранить не жорстоке гнобителя, а безчестя спостерігача ... Не дайте, нарешті, забути, що завжди наступає момент вибору ... І тому ми повинні знати про цих хороших людей, що допомагали євреям під час Катастрофи. Ми повинні вчитися у них і пам'ятати їх з вдячністю і надією». Елі Візель, лауреат Нобелівської премії.
«Занадто помітним стало поширеним явищем якесь крутійство. Била чітко в очі якась руйнівна робота над пошкодженням кордону між істиною і брехнею. Правда стала настільки еластичною, що її розтягували, притуляли до неї непотріб – так було зручніше. Діловито затирався кордон між чесністю і звичайним крутійством».
Соціально-філософські основи християнсько-демократичного руху.
Михайло Гутор,
здобувач Інституту політичнихі етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф. Кураса НАН України(Рецензент: д. філос.н., чл.-кор. НАН України М. Михальченко)
У статі досліджується процес становлення та розвитку
соціально-філософських засад християнсько-демократичного руху. Ключові слова: християнська демократія, християнсько- соціальне вчення,
католицизм, протестантизм, православ’я.
This article
studies the process of formation and development of social and philosophical
fundamentals of the Christian democratic movement.
Міжнародний
християнсько-демократичний рух розвивався під значним впливом християнської
філософії. На думку російського дослідника С. Мезенцева, зародження
християнсько-демократичного руху відбулося в період Війни за незалежність у
Північній Америці (1775-1783) і Великої Французької революції (1789-1794). Саме
тоді й виник термін «християнська демократія», що дав назву цьому руху
[1, с. 22]. С. Поссенті пише: «Не дивлячись на цілковиту секуляризованість,
а інколи і пряму антихристиянську спрямованість якобінства в той час з’являється
вислів, якому було суджено довге життя, тобто "християнська
демократія". Складові частини цього поняття мають давню історію» [2, с.
93].
Упродовж двох поколінь – з початку 40-х років– родина Січків вела цілеспрямовану героїчнуборотьбу за незалежність України та за права людини. Петро Січко (1926-2010) та Стефанія Петраш (дружина Петра Січка) (1925-1996) брали участь унаціонально-визвольних змаганнях Організації Українських Націоналістів, за що по 10 років каралися на Колимі. У 70-х роках уже разом з синами Василем та Володимиром вони повстали ще раз, прилучившись до Української Гельсінкської групи, за що родина зазнала жорстоких репресій. Укінці 80-х – 90-х рр. Січки знову були в перших лавах боротьби за незалежність[1].
З нагоди проведення Тернопільської міської конференції Християнсько-Демократичної партії України, на якій головою Тернопільської міської організації ХДПУ було обрано Юрія Олійника до нашого міста з Києва прибув заступник голови ХДПУ, наш земляк Михайло Гутор. Аби дізнатися думку провідного громадського діяча та науковця стосовно соціально-політичної ситуації в нашій державі та ознайомитися з позиціями християнських демократів відносно політичних процесів в Україні ми поспілкувалися з паном Михайло особисто.
